Мікроскопічне вивчення тканин та органів людини й тварин є одним з найбільш інформативних методів досліджень в медицині. У медичній практиці воно, перш за все, використовується з діагностичними цілями: у патологічної гістології, лабораторній діагностиці (клінічна цитологія, імунологія тощо), мікробіології. Технології пов’язані з дослідженнями об’єктів, що не можна побачити неозброєним оком, можна поділити на два великі патерни. Перший, пов’язаний з технікою отримання збільшеного зображення об’єкту, що досліджується, – це мікроскопічна техніка. Суть другого полягає у спеціальній підготовці зразка до дослідження, без якої воно буде мало- або взагалі неінформативним – це гістологічна техніка.

Обидві ці частини пов’язані між собою. Певні вдосконалення світлового мікроскопа, застосування у якості джерела світу ультрафіолетової лампи, винайдення електронного мікроскопу ініціювали розробку нових методів обробки зразків для дослідження. І навпаки, застосування мічених флюорохромами антитіл, привело до створення принципово нової дослідницької мікроскопічної системи – конфокального мікроскопу. Останній у якості джерела світла використовує лазер, якій освітлює маленьку (1 мкм і менше) ділянку гістологічного зрізу обробленого антитілами міченими флюорохромами. Флюоресценція фіксується спеціальним електронним датчиком, після чого комп’ютер попіксельно відтворює зображення з надзвичайною чіткістю. Це є одним з найбільш яскравих прикладів де у дослідницькому комплексі переплелися: оптика, молекулярна біологія, лазер, флюоресценція, комп’ютерні технології.